Описание окружающей местности

Когда въезжаешь со стороны Нового Буга на мостик, который ведет в село Воссиятское, всегда обращаешь внимание на выходы гнейсы-граниты. Они сильно выветренные, а некоторые вымыты водой реки Громоклия и имеют различную форму. Меняют очертания в течение дня в зависимости от солнечного освещения, погоды, точки нахождения наблюдателя и богатства его воображения. Ими можно любоваться часами, выискивая и находя различные причудливые композиции: то «Черепаху», то «Ящерицу», то еще какие химеры.
На склонах иногда выводят попастись овцев и баранов, которые иногда подходят попить водички из речки. Местные жители говорят, что бывало прорвет где то по реке греблю и уровень воды повышается на столько, что можно прыгать со скал в воду.
Очень интересно походить с фотоаппаратом по берегу реки, которое усыпано каменными химерами. Очень многие туристы проезжая по мосту, увидев этот берег, останавливаются и съезжают к реке. А когда то, со времени основания населенного пункта через этот мост (в те времена был конечно другим) проходил главный ссыльный тракт —«Новороссийская Владимировна», на котором Воссиятское и уездный центр Бобринец были этапными пунктами. В 1812 г. для каторжан в селе были построены специальные помещения, откуда арестованных отправляли в Елизаветград и Николаев. На мосту можно на минуточку остановиться и представить сколько каторжан прошло через это место.
С берега видны причудливые образования, которые меняют свои очертания в зависимости от солнечного освещения и точки нахождения наблюдателя. Легенд об этом месте не собрано, хотя оно напоминает убиенных каменных пленников.

______________________________________________________________________________________________

Коли в'їжджаєш з боку Нового Бугу на місток, який веде в село Возсіятське, завжди звертаєш увагу на виходи гнейси-граніти. Вони сильно вивітрені, а деякі вимиті водою річки Громоклей і мають різну форму. Змінюють обриси протягом дня в залежності від сонячного освітлення, погоди, точки знаходження спостерігача і багатства його уяви. Ними можна милуватися годинами, вишукуючи і знаходячи різні химерні композиції: то «Черепаха», то «Ящірку», то ще якісь химери.
На схилах іноді виводять попастись івців і баранів, які іноді підходять попити водички з річки. Місцеві жителі кажуть, що бувало прорве де то по річці греблю і рівень води підвищується на стільки, що можна стрибати зі скель у воду.
Дуже цікаво походити з фотоапаратом по березі річки, яке всипане кам'яними химерами. Дуже багато туристів проїжджаючи по мосту, побачивши цей берег, зупиняються і з'їжджають до річки. А коли те, з часу заснування населеного пункту через цей міст (у ті часи був звичайно іншим) проходив головний засланець тракт - «Новоросійська Володимирівна», на якому Возсіятське і повітовий центр Бобринець були етапними пунктами. У 1812 р. для каторжан в селі були побудовані спеціальні приміщення, звідки заарештованих відправляли в Єлизаветград і Миколаїв. На мосту можна на хвилиночку зупинитися і представити скільки каторжан пройшло через це місце.
З берега видно химерні освіти, які змінюють свої обриси в залежності від сонячного освітлення та точки знаходження спостерігача. Легенд про це місце не зібрано, хоча воно нагадує убієнних кам'яних бранців.