Струковская церковь [VI/19169]

Струковская церковь (панорама)
Струковская церковь (панорама)
ТАЙНИК
Тип: Виртуальный
Класс: Архитектурный
Сезонные ограничения отсутствуют
КООРДИНАТЫ (WGS84)
(видны только зарегистрированным пользователям)
МЕСТНОСТЬ
Украина
Закарпатская обл.
Раховский р-н
БЛИЖАЙШИЙ НАС.ПУНКТ
Ясиня
ОЦЕНКИ ТАЙНИКА [?]
Доступность: 2
Местность: 5
АТРИБУТЫ [?]
ПАСПОРТ ТАЙНИКА
ЭКСПОРТ ТОЧКИ
ПОКАЗАТЬ НА КАРТЕ
БОЛЬШЕ КАРТ
Струковская церковь
Струковская церковь
Колокольня
Колокольня
Церковь на холме
Церковь на холме
Висячий мост через Черную Тису
Висячий мост через Черную Тису
Автор: NeposedЫ
Создан: 22.08.2016
(отредактирован 04.09.2016)
Компаньоны: Україна

Описание окружающей местности

Тайник из серии "Деревянные храмы Украинских Карпат"

Ясиня (первое упоминание в 1555 г.) - большой поселок в самом сердце Гуцульщины. Отсюда видно крупнейшие Украинские Карпаты: Горганы, Свидовец и саму Черногору. Здесь начинают или заканчивают свои путешествия многочисленные туристы.

В населенном пункте насчитывается целых шесть храмов. И самый известный из них: деревянная Вознесенская (Свято-Дмитриевская) церковь, которую еще называют Струковской в честь пастуха Ивана Струка, который, согласно легенде, основал село и заложил первый храм. Этот гуцул несколько сот лет назад пас в живописной долине стадо овец. Внезапно ударили морозы, и перевалы засыпало снегом. Он мешал перегнать стадо домой. Струк вынужден был сделать загородку из ясеней, загнал туда животных и оставил их до весны. Когда пастух вернулся, то был удивлен - овцы не только выжили, но и дали приплод. Есть они могли только деревья, из которых было сделано ограждение. Струк понял, что это настоящее чудо, и он должен отблагодарить Бога, построив церковь. Село, выросшее впоследствии вокруг церкви, получило название Ясиня в честь деревьев, которые спасли овец. Эта легенда отражена на гербе села - пастух Струк, зеленое дерево и овца.

Церковь, построенная когда-то Струком, давно уже исчезла - то ли сгорела, то ли струхла, или люди разобрали. На ее месте стоит новая церковь, построенная в 1824 году без единого гвоздя. Сведений о строителях не сохранилось. Храм является произведением архитектурного искусства, ярким образцом церковного строительства деревянных храмов Гуцульщины.

Единственным ансамблем с церковью выступает колокольня (возведенная в 1813 г.). Рассказывают, что она была перенесена в 1895 г. от уничтоженной пожаром церкви Св. Духа, которая стояла в Нижних Ясинях, но письменных подтверждений этому нет.

Высота сооружения - 11 метров. В колокольне находятся четыре колокола, разные по величине и дате изготовления. Старейшим из них является большой колокол, датированный 1783. На нем вылито рельефную иконку - крест с распятием Иисуса Христа, что дает имя колоколу как Кресто-Воздвиженский. Первый малый колокол, без надписей, только вылито на нем орнаментное обрамление вокруг, а второй малый колокол отлит в Пряшеве, вокруг него кириллицей вылито надпись: «СЕЙ ЗВОН ВИЛИТИЙ ВЪ ПРЯШОВИ ИЖДИВЕНІЄМ АГАФІИ АНДРУХОВИЧЪ СУПРУЖНІЦИ ПАРОХА ЯСІНСКАГО. 1802»

Верхний косяк колокольни декорирован композицией с креста и солярными знаками и надписью: «ANNO DOMINI 1813».

На уникальную гуцульскую церковь начали обращать внимание очень давно. На территории Австро-Венгрии, к которой Закарпатье принадлежало до 1918 года, таких храмов практически не было. Поэтому венгры удивительного сооружения не трогали. В конце 19-го века Струковская церковь начала появляться на картинах чешских художников. А с 1918 года, когда Закарпатье вошло в состав Чехословацкой республики, для Струковской церкви начались "золотые времена". Художники и фотографы увековечили гуцульский храм во многих альбомах, неоднократно выходили открытки с ее графическим изображением. Самой известной была серия открыток, разработанных чешским графиком по фамилии Вулька. Интересно, что Струковская церковь и колокольня вышли на двух отдельных открытках.

В 1926 году чехи выдали серию "государственных" почтовых марок, которые клеились на конверты на территории всей республики. Одна из марок была посвящена Церкви Вознесения Господнего. Марка с изображением деревянного гуцульского храма вышла в красных тонах. В 1930-е годы Струковская церковь считалась своеобразным символом Подкарпатской Руси (под таким названием Закарпатье на правах автономии входило в Чехословацкую республику). Через несколько лет марку переиздали: уникальные обстоятельства, при которых она появилась на свет, сделали обычный клочок бумаги с изображением храма настоящим раритетом.

Осенью 1938 года, после развала Чехословацкой республики Подкарпатская Русь, или Карпатская Украина, заявила о намерении получить независимость. В феврале 1939 года закарпатцы избрали демократический Сейм, который должен был решить дальнейшую судьбу автономии. 15 марта Сейм принял решение о независимости Карпатской Украины. А уже на следующий день Карпатскую Украину захватили венгерские войска. Государство, просуществовавшее 1 день и создавшее ни собственного войска, ни полиции, успело, однако, выпустить одну-единственную марку - с изображением Струковской церкви. На марке сохранилась надпись: "1.Сойм, 2.ИИИ.1939". Закарпатцы использовали графическое изображение храма чешской марки, но выдали ее в синих тонах. Сегодня этот раритет хранится в частных коллекциях.

В 1949 г. Струковскую церковь закрыли. Позже в ее помещении был открыт музей - картинная галерея.

В конце 1989 p., когда начала возрождаться религия, Вознесенская (Струковская) церковь была вновь открыта для прихожан. Сначала это были только православные. Тогда храм был переосвящен в Свято-Дмитриевский. В октябре 1995 в Ясинях возродилась греко-католическая община. И местные власти установили поочередное моления верующих разных конфессий, которое продолжается по сей день. На протяжении 2000-х годов совместными усилиями двух общин сделано много дел для обустройства храма и прилегающей территории: бывшее гонтовое покрытие крыши заменено новым; расширено узкую тропинку, которую вымостили камнем; заменен старый прогнивший пол на новый - из досок лиственницы… Также был изготовлен, установлен и освящен передхрамовый крест (старый деревянный крест в течение десятилетий подгнил и его свалил ветер).

Учитывая то, что храм почти полностью сохранил свой аутентичный вид и имеет хорошее состояние, 21 июня 2013 Струковская церковь в Ясинях была включена в список мирового наследия ЮНЕСКО.

Но попасть к деревянной достопримечательности непосвященным путешественникам непросто. В селе нет ни одного указателя. Ориентиром служит магазин "АВС" (координаты N48°15,3562', E24°20,9177'), который расположен на центральной дороге недалеко от центра поселка. Рядом с ним заправка. Слева от магазина маленькая тропинка ведет к подвесному мосту через Черную Тису, а там уже и церковь на холме видно.

Мимо храма проходит туристический маршрут на Драгобрат (бело-зеленая маркировка).

Перевод с украинского, источники указаны в конце.

Струківська церква
Тайник з серії "Дерев'яні храми Українських Карпат"

Ясіня (відома з 1555 р.) - це велике селище у самому сердці Гуцульщини. Звідси видно найбільші хребти Українських Карпат: Горгани, Свидовець і саму Чорногору. Тут починають чи закінчують свої подорожі численні туристи.

В населеному пункті налічується аж шість храмів. І найвідоміший з них: дерев’яна Вознесенська церква, яку ще називають Струківською на честь пастуха Івана Струка, який, згідно з легендою, заснував село та заклав перший храм. Цей гуцул кілька сот років тому пас в мальовничій долині отару овець. Раптово вдарили морози і перевали засипало снігом. Він заважав перегнати отару додому. Струк вимушений був збити загородку з ясенів, загнав туди тварин і залишив їх до весни. Коли пастух повернувся, то був здивований - овці не лише вижили, але й дали приплід. Їсти вони могли лише дерева, з яких була зроблена загородка. Струк зрозумів, що це справжнє диво і він мусить віддячити Богові побудувавши церкву. Село, яке виросло згодом довкола церкви, отримало назву Ясіня на честь дерев, які врятували отару. Ця легенда відображена на гербі села - пастух Струк, зелене дерево та вівця.

Церква, зведена колись Струком, давно вже зникла – чи то згоріла, чи струхла, чи люди розібрали. На її місці стоїть новіша церква, збудована у 1824 році без жодного цвяха. Відомостей про будівничих не збереглося. Храм є витвором архітектурного мистецтва, яскравим взірцем церковного будівництва дерев’яних храмів Гуцульщини.

Єдиним ансамблем з церквою виступає дзвіниця (зведена в 1813 р.). Розповідають, що вона була перенесена в 1895 р. від знищеної пожежею церкви Св. Духа, що стояла в Нижніх Ясінях, але письмових підтверджень цьому немає.

Висота смерекової споруди – 11 метрів. У дзвіниці знаходяться чотири дзвони, різні за величиною і датою виготовлення. Найстарішим з них є великий дзвін, датований 1783 р. На ньому вилито рельєфну іконку — хрест з розп’яттям Ісуса Христа, яка дає ймення дзвону як Хресто-Воздвиженський. Перший малий дзвін, без жодних написів, тільки вилито на ньому орнаментне обрамлення навколо, а другий малий дзвін вилитий у Пряшеві, навколо нього кирилицею вилито напис: «СЕЙ ЗВОН ВИЛИТИЙ ВЪ ПРЯШОВИ ИЖДИВЕНІЄМ АГАФІИ АНДРУХОВИЧЪ СУПРУЖНІЦИ ПАРОХА ЯСІНСКАГО. 1802»

Верхній одвірок дзвіниці декоровано композицією з хреста і солярних знаків та написом: «ANNO DOMINI 1813».

На унікальну гуцульську церкву почали звертати увагу дуже давно. На території Австро-Угорщини, до якої Закарпаття належало до 1918 року, таких храмів практично не було. Відтак угорці дивовижного храму не чіпали. Наприкінці 19-го століття Струківська церква почала з'являтися на картинах чеських художників. А з 1918 року, відколи Закарпаття увійшло до складу Чехословацької республіки, для Струківської церкви розпочалися "золоті часи". Художники та фотографи увіковічнили гуцульський храм у багатьох альбомах, неодноразово виходили поштівки з її графічним зображенням. Найвідомішою була серія поштівок, розроблених чеським графіком на прізвище Вулька. Цікаво, що Струківська церква і дзвіниця вийшли на двох окремих поштівках.

У 1926 році чехи видали серію "державних" поштових марок, які клеїлися на конверти на території цілої республіки. Одна із марок була присвячена Церкві Вознесіння Господнього. Марка із зображенням дерев'яного гуцульського храму вийшла у червоних тонах. У 1930-ті роки Струківська церква вважалася своєрідним символом Підкарпатської Русі (під такою назвою Закарпаття на правах автономії входило до Чехословацької республіки). Вже за кільканадцять років марку перевидали: унікальні обставини, в яких вона з'явилася на світ, зробили звичайний клаптик паперу з зображенням храму справжнім раритетом.

Восени 1938 року після розвалу Чехословацької республіки Підкарпатська Русь, або Карпатська Україна, заявила про намір здобути незалежність. У лютому 1939-го року закарпатці обрали демократичний Сейм, який мав вирішити подальшу долю автономії. 15 березня Сейм ухвалив рішення про незалежність Карпатської України. А вже наступного дня Карпатську Україну захопили угорські війська. Держава, яка проіснувала 1 день і створила ні власного війська, ні поліції, встигла, однак, випустити одну-єдину марку - з зображенням Струківської церкви. На марці зберігся напис: "1.Сойм, 2.ІІІ.1939". Закарпатці використали графічне зображення храму з чеської марки, але видали її у синіх тонах. Сьогодні цей раритет зберігається у приватних колекціях.

У 1949 р. Струківську церкву закрили. Пізніше у її приміщенні було відкрито музей — картинну галерею.

Наприкінці 1989 p., коли релігія почала відроджуватися, Вознесенську (Струківську) церкву було знову відкрито для прихожан. Спочатку це були лише православні. Тоді храм було переосвячено у Свято-Дмитрієвський. У жовтні 1995 р. в Ясінях відродилася греко-католицька громада. І місцева влада встановила почергове моління віруючих різних конфесій, яке триває по сьогодні. На протязі 2000-х років спільними зусиллями двох громад зроблено багато справ для облаштування храму та прилеглої території: колишнє ґонтове покриття даху замінено новим, розширено вузеньку стежку, яку вимостили камінням, замінено стару спорохнявілу підлогу на нову – з дощок модрини. Також було виготовлено, встановлено та освячено трираменний передхрамовий хрест (старий дерев’яний хрест протягом десятиліть підігнив і його звалив вітер).

Враховуючи те, що храм майже повністю зберіг свій автентичний вигляд та має добрий стан, 21 червня 2013 року Струківську церкву в Ясинях було включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Але потрапити до дерев’яної пам’ятки необізнаним подорожуючим непросто. У селі немає жодного вказівника. Орієнтиром служить магазин "АВС" (координати N48°15,3562', E24°20,9177'), розташований на центральній дорозі неподалік від центру селища. Поруч із ним заправка. Зліва від магазину маленька стежка веде до підвісного моста через Чорну Тису, а там вже і церкву на пагорбі видно.

Мимо храму проходить туристичний маршрут на Драгобрат (біло-зелене маркування).

За матеріалами:
Храм у Ясіні: вінець гуцульської архітектури
Струківська церква. Рахів. Ясиня

Описание тайника

Содержимое тайника

история

Интернет-блокнот

Оставить запись в интернет-блокноте тайника RSS-канал интернет-блокнота тайника Отправить ответ на виртуальный вопрос Добавить фотографии посещения тайника Оценить свои впечатления от посещения тайника Рекомендовать тайник Сообщить о проблеме с тайником
Авторизация
E-mail:
Пароль:
Запомнить меня
Входя в игру, я обязуюсь соблюдать Правила
Зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Выбор тайника
Название:
Расширенный поиск

Поиск по сайту
Мини-карта сайта
Экспорт новостей
Новые тайники
Новые фотоальбомы
Интернет-блокноты

Наши партнеры

Скачать приложение Геокешинг на Google Play.

Скачать приложение Геокешинг на Apple Store.

Скачать приложение Геокешинг на Windows Phone.

Архив
Карта 0 Карта 1 Карта 2 Карта 3 Карта 4 Карта 5 Карта 6 Карта 7 Карта 8 Карта 9 Карта 10 Карта 11 Карта 12 Карта 13 Карта 14 Карта 15 Карта 16 Карта 17 Карта 18 Карта 19 Карта 20 Карта 21 Карта 22 Карта 23 Карта 24 Карта 25 Карта 26 Карта 27 Карта 28 Карта 29 Карта 30 Карта 31 Карта 32 Карта 33 Карта 34 Карта 35 Карта 36 Карта 37 Карта 38 Карта 39 Карта 40 Карта 41 Карта 42 Карта 43 Карта 44 Карта 45 Карта 46 Карта 47 Карта 48 Карта 49 Карта 50 Карта 51 Карта 52 Карта 53 Карта 54 Карта 55 Карта 56 Карта 57 Карта 58 Карта 59 Карта 60 Карта 61 Карта 62 Карта 63 Карта 64 Карта 65 Карта 66 Карта 67 Карта 68 Карта 69 Карта 70 Карта 71 Карта 72 Карта 73 Карта 74 Карта 75 Карта 76 Карта 77 Карта 78 Карта 79 Карта 80 Карта 81 Карта 82 Карта 83 Карта 84 Карта 85 Карта 86 Карта 87 Карта 88 Карта 89 Карта 90 Карта 91 Карта 92 Карта 93 Карта 94 Карта 95 Карта 96 Карта 97 Карта 98 Карта 99 Карта 100 Карта 101 Карта 102 Карта 103 Карта 104 Карта 105 Карта 106 Карта 107 Карта 108 Карта 109 Карта 110 Карта 111 Карта 112 Карта 113 Карта 114 Карта 115 Карта 116 Карта 117 Карта 118 Карта 119 Карта 120