Церква Каневських в селі Воскресенське [TR/5593]

На окраине села Воскресенское Переяслав-Хмельницкого района Киевской области расположена полуразрушенная церковь. Объект хорошо просматривается с местной дороги Переяслав-Хмельницкий - Воскресенское сразу при въезде в село слева за коровниками. К сожалению никакой документальной информации о церкви пока обнаружить не удалось, поэтому приходится опираться на сведения местных жителей. По их рассказам эта церковь - часть большого имения дворян Каневских. Муж Каневской погиб на какой-то войне. Старожилы помнили, как из расположенной неподалеку Ташани к Каневской приезжал князь Горчаков (у Горчаковых действительно было там имение). У него (Горчакова) у первого в Переяславском повете был автомобиль (еще с «деревянными колесами»). Каневскую убили во время революции на мосту в Переяславе.

В имение входила усадьба (дворец), каретная мастерская, мельница. Сейчас на месте усадьбы - полуразрушенные коровники, а остальную территорию занимает пустырь, поросший труднопроходимой травой. Церковь селяне относят к XVIII веку. Церковь принадлежит к очень редкому типу больших ротондальных храмов. Ротонду венчает сферическая баня, мастерски выложенная из кирпича. К сожалению, сферу бани можно наблюдать только изнутри - снаружи видны лишь следы разрушения, и восстановить общую картину не представляется возможным. В отличие от двух других известных ротондальных храмов - церкви Святого Николая на Аскольдовой могиле в Киеве и Троицкого собора К. Разумовского в Яготине (разрушен в 1936 году) - ротонда церкви в Воскресенском не была окружена колоннадой, а с западной стороны к ней примыкает массивная двухэтажная пристройка (тамбур), выполненный в стиле классицизма. На втором этаже тамбура - арочный балкон, на который вели две лестницы. Тамбур венчает классицисткий треугольный фронтон. Особый интерес вызывает фриз, находящийся под фронтоном - его украшает ряд мальтийских крестов (скорее всего их было восемь). Ротонду прорезают высокие арочные окна.

К сожалению, внутри церкви практически ничего не сохранилось - лишь небольшое возвышение на месте алтарной части. Следы фресок также отсутствуют. Не удалось выяснить и название церкви. Селяне утверждают, что службу здесь правили по «обычному обряду», т.е. православному. Однако, архитектура объекта очень специфическая, скорее даже «костельная», нежели «церковно-православная». Очевидно, Каневские были этническими поляками, коих, как известно, было много среди императорского дворянства Украины. Кроме того, мальтийские кресты очень уж напоминают масонскую символику (как известно, масонство получило распространение в среде дворянства на территории Российской империи как раз в конце XVIII - начале XIX веков).

Информация взята с www. raskopki1.kod.kiev.ua
Наводка Kievlianina.

Українською:

На околиці села Воскресенське Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована напівзруйнована церква. Якщо їхати по місцевій дорозі Переяслав-Хмельницький - Воскресенське, то церква буде одразу при в'їзді в село зліва за корівниками. На жаль ніякій документальній інформації про церкву поки виявити не вдалося, тому доводиться спиратися на відомості місцевих жителів. По їх розповідях ця церква - частина великого маєтку дворян Каневських. Чоловік Каневської загинув на якійсь війні. Старожили пам'ятали, як з розташованої неподалеку Ташані до Каневської приїжджав князь Горчаков (у Горчакових дійсно був там маєток). У нього (Горчакова) першого в Переяславському повіті був автомобіль (ще з «дерев'яними колесами»). Каневську убили під час революції на мосту в Переяславі.

У маєток входила садиба (палац), каретна майстерня, млин. Зараз на місці садиби - напівзруйновані корівники, а решту території займає пустир, порослий травою. Церкву селяни відносять до XVIII століття. Церква належить до дуже рідкісного типу великих ротондальних храмів. Ротонду вінчає сферична баня, майстерно викладена з цегли. На жаль, сферу бані можна спостерігати тільки зсередини - зовні видно лише сліди руйнування. На відміну від двох інших відомих ротондальных храмів - церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі в Києві і Троїцкого собору К. Разумовського в Яготині (зруйнований в 1936 році) - ротонда церкви у Воськресенському не була оточена колонадою, а із західного боку до неї примикає масивна двоповерхова прибудова (тамбур), виконана в стилі класицизму. На другому поверсі тамбура - арочний балкон, на який вели двоє сходів. Тамбур вінчає класицистський трикутний фронтон. Особливий інтерес викликає фриз, що знаходиться під фронтоном, - його прикрашає ряд мальтійських хрестів (швидше за все їх було вісім). Ротонду прорізають високі арочні вікна.

На жаль, усередині церкви практично нічого не збереглося - лише невелике піднесення на місці вівтарної частини. Сліди фресок також відсутні. Не вдалося з'ясувати і назву церкви. Селяни стверджують, що службу тут правили по «звичайному обряду», тобто православному. Проте, архітектура об'єкту дуже специфічна, швидше навіть «костьольна», ніж «церковно-православна». Очевидно, Каневські були етнічними поляками, яких, як відомо, було багато серед імператорського дворянства України. Крім того, мальтійські хрести дуже вже нагадують масонську символіку (як відомо, масонство отримало розповсюдження в середовищі дворянства на території Російської імперії якраз в кінці XVIII - початку XIX століть).

Інформація взята з www.raskopki1.kod.kiev.ua
Наводка Kiavlianina.