1559 год — знаменитый Крымский поход. Флотилия из 150—200 чаек и дубов спустилась от Хортицы по Днепру, захватила два турецких корабля и высадила войска на западное побережье Крыма неподалёку от Перекопа. После нескольких успешных стычек с отрядами Давлета I Гирея запорожцы взяли Кафу, главный невольничий рынок, освободили пленённых соотечественников и успешно возвратились на Хортицу. (из Википедии)
Уникальная казацкая чайка, поднятая со дна днепра, стала главным экспонатом будущего музея истории судоходства.
На легендарном казацком острове хортица в торжественной обстановке был открыт выставочный павильон для сохранения и реставрации казацкой чайки. На полотнище перед входом можно прочесть слова президента украины леонида кучмы: "запорожская чайка -- гордость и святыня украины". Просторный павильон станет в дальнейшем главным помещением первого в нашей стране музея истории судоходства на днепре.
После русско-турецкой войны xviii века на дно днепра ушли десятки казацких судов.
Сведения о том, что в тридцатых-сороковых годах xviii столетия в районе хортицы существовала крупная судоверфь, можно найти в трудах историков д.Яворницкого и я.Новицкого, посвященных запорожскому казачеству. В период русско-турецкой войны 1735--1739 годов на верфи находилось около 400 судов разных типов -- казацкие лодки, дубы, галеры, кончебасы, плашкоуты, прамы и даже большие парусные бригантины. Основу флотилии составляли 24-весельные казацкие лодки, вооруженные четырьмя небольшими пушками (по две на носу и корме), длиной до 18 метров.
Казацкая флотилия хорошо показала себя во время боев, с ее помощью, например, в 1737 году захватили турецкую крепость очаков. Но с окончанием войны и уходом гарнизона с хортицы флотилия была брошена у причалов. Ледоходы и наводнения со временем погубили десятки судов. Активные поиски их останков и следов верфи начали только в 1971 году, когда молодые запорожские историки и аквалангисты георгий шаповалов и евгений спинов создали экспедицию подводных археологических работ. Многочисленные находки, поднятые аквалангистами из днепровских глубин, украшают ныне экспозиции запорожских музеев.
Прошлой весной сотрудники национального заповедника "хортица" валерий нефедов и максим остапенко, изучавшие русло старого днепра, в двадцати метрах от берега на десятиметровой глубине обнаружили засыпанный песком хорошо сохранившийся корпус старинного судна -- казацкой лодки xviii столетия. В европе до сих пор подобных находок нет.
В лодке и рядом с ней археологи и водолазы нашли множество уникальных вещей казацкой эпохи -- ядра, пули, пики, кремневые пистоли с клеймами "киев 1734", тульский мушкет со штыком, пуговицы, пряжки, люльки, кожаную обувь, детали такелажа, предметы быта. Но как поднять старинное судно целым со дна реки? на территории снг никогда не проводились подобные операции, соответствующих методик и технических средств нет.
Тогда свои услуги историкам предложили конструкторы и монтажники запорожского алюминиевого комбината (залк). За короткое время они разработали и собрали специальный стапель с траверсой для подъема и удержания казацкой чайки. Чтобы успеть в срок, работали и в выходные сразу над несколькими вариантами конструкции. Важно было все рассчитать точно, дабы пролежавшее два с половиной века на дне судно, будучи выдернутым из грунта, не рассыпалось, как карточный домик. Отдельные трудности представляли поиск площадки для сбора стапеля на берегу и доставка его катером к месту подъема. В последние дни водолазы и подводные археологи работали порой по 11 часов, пробив под корпусом лежащего на дне судна несколько траншей, через которые провели эластичные ремни...
Торжественный подъем чайки состоялся 13 октября 1999 года -- накануне дня города и впервые отмечаемого дня запорожского казачества. А 7 ноября на специальном понтоне чайку подтянули к набережной, где на несколько часов выставили на всеобщее обозрение.
Чайку едва не погубили "коллекционеры".
О дальнейшей судьбе находки писали в те дни все областные газеты: судно предполагалось обработать консервантом, предотвращающим разрушение древесины на открытом воздухе, отреставрировать и выставить в специальном ангаре возле хортицкого музея казачества. Но пока чайка стояла на берегу, на водной станции завода "днепроспецсталь", вездесущие варвары начали вытаскивать из лодки старинные гвозди, предлагая их для продажи в антикварные магазины. Местные журналисты забили тревогу. Лодку перевезли на охраняемую территорию конного этнографического театра "запорожские казаки", расположенного на хортице, укрыли от непогоды целлофановой пленкой. На помощь опять пришло руководство алюминиевого комбината, пообещав купить и смонтировать для казацкой чайки, ставшей для запорожья своеобразным символом (есть идея поместить ее изображение на герб города), сборный ангар площадью в тысячу квадратных метров. И вот на прошлой неделе ангар, превратившийся в выставочный павильон, был открыт.
Все, что поднято из днепра вместе с чайкой, представлено на стеллажах. Само судно обработано консервантом (10 тонн его приобрели в россии заранее), так что за будущее старинного чуда можно не беспокоиться -- потомки его увидят. Со временем в павильоне разместятся другие находки со дна днепра -- фактически это будет первый музей в украине, отражающий историю судоходства на великой реке. Он станет частью музея истории запорожского казачества и всего национального заповедника "хортица".
Вместе с единственным в стране конным театром остров может стать этнографической туристской меккой. Об этом говорил на открытии павильона председатель госкомитета молодежной политики, спорта и туризма украины иван федоренко: в украине, являющейся членом всемирной туристической организации, по поручению президента леонида кучмы разрабатывается программа развития туризма до 2010 года, и остров хортица станет обязательным ее компонентом.
Стоит отметить, что проект "запорожская чайка" стал возможным благодаря поддержке многих спонсоров, в первую очередь благотворительного фонда "допомога" (во главе с народным депутатом, председателем запорожской областной администрации алексеем кучеренко), культурного центра "хортица" (председатель валерий козырев) и, конечно же, запорожского алюминиевого комбината (генеральный директор иван бастрыга). Трудно сказать, как сложилась бы судьба чайки, если бы не их помощь. "Я благодарен всем сотрудникам алюминиевого комбината, которые поддержали инициативу своего директора по осуществлению этого национального проекта, -- сказал "фактам" председатель культурного центра "хортица" валерий козырев, вдохновитель и организатор этнографического конного театра "запорожские казаки". -- Подъем чайки и строительство павильона обошлись им в 350 тысяч гривен. Это не просто благотворительность -- таким образом формируются национальная культура, самосознание, национальная идея. Запорожье может претендовать на право быть истоком в построении государственности. Смысл в том, чтобы возродить чайку не только как символ казачества, но и как символ государственности украинского народа. Еще маркс назвал запорожские сечи прообразом демократической республики."
1559 - знаменитий Кримський похід. Флотилія з 150-200 чайок і дубів спустилася від Хортиці по Дніпру, захопила два турецькі кораблі і висадила війська на західне узбережжя Криму неподалік від Перекопу. Після декількох успішних сутичок із загонами Давлет I Гірея запорожці взяли Кафу, головний невільницький ринок, звільнили полонених співвітчизників і успішно повернулися на Хортицю. (З Вікіпедії)
Унікальна козацька чайка, піднята з дна Дніпра, стала головним експонатом майбутнього музею історії судноплавства.
На легендарному козацькому острові Хортиця в урочистій обстановці був відкритий виставковий павільйон для збереження та реставрації козацької чайки. На полотнище перед входом можна прочитати слова президента України Леоніда Кучми: "запорізька чайка - гордість і святиня України". Просторий павільйон стане надалі головним приміщенням першого в нашій країні музею історії судноплавства на Дніпрі.
Після російсько-турецької війни xviii століття на дно днепра пішли десятки козацьких судів.
Відомості про те, що в тридцятих-сорокових роках xviii століття в районі Хортиці існувала велика судноверф, можна знайти в працях істориків д.Яворніцкого і я.Новіцкого, присвячених запорізькому козацтву. У період російсько-турецької війни 1735 - 1739 років на верфі знаходилося близько 400 суден різних типів - козацькі човни, дуби, галери, кончебаси, плашкоути, Прам і навіть великі вітрильні бригантини. Основу флотилії складали 24-веслові козацькі човни, озброєні чотирма невеликими гарматами (по дві на носі і кормі), довжиною до 18 метрів.
Козацька флотилія добре показала себе під час боїв, з її допомогою, наприклад, в 1737 році захопили турецьку фортецю Очаків. Але з закінченням війни і відходом гарнізону з Хортиці флотилія була кинута біля причалів. Льодоходу та повені з часом погубили десятки судів. Активні пошуки їх останків та слідів верфі почали тільки в 1971 році, коли молоді запорізькі історики та аквалангісти Георгій Шаповалов і евгений спинив створили експедицію підводних археологічних робіт. Численні знахідки, підняті аквалангістами з дніпровських глибин, прикрашають нині експозиції запорізьких музеїв.
Минулої весни співробітники Національного заповідника "Хортиця" Валерій Нефьодов і Максим Остапенко, що вивчали русло старого днепра, у двадцяти метрах від берега на десятиметровій глибині виявили засипаний піском, що добре зберігся корпус старовинного судна - козацького човна xviii століття. У Європі до цих пір подібних знахідок немає.
У човні і поряд з нею археологи і водолази знайшли безліч унікальних речей козацької епохи - ядра, кулі, піки, крем'яні пістолі з клеймами "київ 1734", тульський мушкет з багнетом, гудзики, пряжки, люльки, шкіряне взуття, деталі такелажу, предмети побуту. Але як підняти старовинне судно цілим з дна річки? на території СНД ніколи не проводилися подібні операції, відповідних методик та технічних засобів немає.
Тоді свої послуги історикам запропонували конструктори та монтажники запорізького алюмінієвого комбінату (ЗАлК). За короткий час вони розробили і зібрали спеціальний стапель з траверсою для підйому та утримання козацької чайки. Щоб встигнути в строк, працювали і у вихідні відразу над декількома варіантами конструкції. Важливо було все розрахувати точно, щоб пролежало два з половиною століття на дні судно, будучи висмикнути з грунту, не розсипалося, як картковий будиночок. Окремі труднощі представляли пошук майданчики для збирання стапеля на березі і доставка його катером до місця підйому. В останні дні водолази і підводні археологи працювали часом по 11 годин, пробивши під корпусом лежачого на дні судна кілька траншів, через які провели еластичні ремені ...
Урочистий підйом чайки відбувся 13 жовтня 1999 року - напередодні дня міста і вперше відзначається дня запорізького козацтва. А 7 листопада на спеціальному понтоні чайку підтягли до набережної, де на кілька годин виставили на загальний огляд.
Чайку ледь не погубили "колекціонери".
Про подальшу долю знахідки писали в ті дні всі обласні газети: судно передбачалося обробити консервантом, що запобігає руйнування деревини на відкритому повітрі, відреставрувати і виставити в спеціальному ангарі біля Хортицького музею козацтва. Але поки чайка стояла на березі, на водній станції заводу "Дніпроспецсталь", всюдисущі варвари почали витягати з човна старовинні цвяхи, пропонуючи їх для продажу в антикварні магазини. Місцеві журналісти забили на сполох. Човен перевезли на територію, що охороняється кінного етнографічного театру "запорізькі козаки", розташованого на Хортиці, приховали від негоди целофановій плівкою. На допомогу знову прийшло керівництво алюмінієвого комбінату, пообіцявши придбати і змонтувати для козацької чайки, яка стала для Запоріжжя своєрідним символом (є ідея помістити її зображення на герб міста), збірний ангар площею в тисячу квадратних метрів. І ось минулого тижня ангар, що перетворився на виставковий павільйон, був відкритий.
Все, що підняте з днепра разом з чайкою, представлено на стелажах. Саме судно оброблено консервантом (10 тонн його придбали в росії заздалегідь), так що за майбутнє старовинного дива можна не турбуватися - нащадки його побачать. Згодом у павільйоні розмістяться інші знахідки з дна Дніпра - фактично це буде перший музей в Україні, що відображає історію судноплавства на великій річці. Він стане частиною музею історії запорізького козацтва і всього національного заповідника "Хортиця".
Разом з єдиним у країні кінним театром острів може стати етнографічної туристської меккою. Про це говорив на відкритті павільйону голова держкомітету молодіжної політики, спорту і туризму України Іван Федоренко: в Україні, є членом всесвітньої туристичної організації, за дорученням президента Леоніда Кучми розробляється програма розвитку туризму до 2010 року, і острів Хортиця стане обов'язковим її компонентом.
Варто відзначити, що проект "запорізька чайка" став можливим завдяки підтримці багатьох спонсорів, в першу чергу благодійного фонду "допомога" (на чолі з народним депутатом, головою запорізької обласної адміністрації Олексієм Кучеренком), культурного центру "Хортиця" (голова Валерій Козирєв) та , звичайно ж, запорізького алюмінієвого комбінату (генеральний директор Іван Бастрига). Важко сказати, як склалася б доля чайки, якщо б не їхня допомога. "Я вдячний всім співробітникам алюмінієвого комбінату, які підтримали ініціативу свого директора по здійсненню цього національного проекту, - сказав" фактами "голова культурного центру" Хортиця "Валерій Козирєв, натхненник і організатор етнографічного кінного театру" Запорізькі козаки ". - Підйом чайки і будівництво павільйону обійшлися їм у 350 тисяч гривень. Це не просто благодійність - таким чином формуються національна культура, самосвідомість, національна ідея. Запоріжжя може претендувати на право бути витоком у побудові державності. Сенс у тому, щоб відродити чайку не тільки як символ козацтва, але і як символ державності українського народу. Ще маркс назвав запорізькі січі прообразом демократичної республіки. "
