Криничанским воинам память!
Когда летом 1941 года над Родиной нависла смертельная опасность, партийная организация села развернула мобилизацию всех сил на борьбу с врагом. В ряды Красной Армии влились сотни жителей Криничек. Мужчин, ушедших на фронт, на производстве с первых дней войны заменили женщины и подростки. Население Криничек участвовало в строительстве оборонительных сооружений. Вблизи села рыли противотанковые рвы, траншеи. Криничанский райком партии для борьбы с немецко-фашистскими оккупантами создал подпольную партийную организацию. Были намечены явочные квартиры, выделены необходимые средства. Секретарем подпольного райкома партии стал В.С. Терещенко. Членами его были Г.М. Бориков, И.И.Стельник, И.А. Гринев, А.Я. Тарасенко, С.А. Жежерун, Г.А. Соленый. А.Я. Тарасенко приступил к формированию истребительного батальона. В него вошли 108 человек.
С приближением врага были вывезены в восточные районы страны ценное оборудование и честь техники, эвакуировались и многие жители села.
16 августа 1941 года фашистские захватчики оккупировали Кринички, установив здесь с первых же дней свой кровавый «новый порядок». Гитлеровцы заняли здание школы, уничтожили районную библиотеку. В августе криничанская райуправа дала распоряжение изъять произведение советский писателей, в частности М.Горького, М.Бажана, И.Эренбурга, П.Тычины, А.Корнейчука и других.
Немецко-фашистские захватчики обязали крестьян платить большие налоги, заставляли их работать в т.н. общинном хозяйстве. Невыход на работу и малейшее неподчинение старосте или полицейскому влекли за собой телесное наказание. Тех, кто не выработал 20 трудодней в месяц, фашистские палачи отправляли на биржу труда, а затем в Германию или концлагеря. Более чем за два года оккупвции фашисты расстреляли и замучили в селе 92, насильно вывезли на каторжные работы в Германию 140 жителей Криничек.
Но жители села не склонили головы перед захватчиками, гитлеровцам не удалось пашатнуть веру советских людей в победу над врагом. Подпольщики разоблачали лживую фашистскую пропаганду, информировали население о положении на фронтах, о героических подвигах Красной Армии. Подпольный райком партии призывал трудящихся Криничанского района к борьбе против гитлеровских оккупантов. Количество участников сопротивления немецко-фашистским захватчикам росло с каждым днем. Они распространяли среди населения антифашистские листовки, саботировали распоряжения оккупантов, добывали оружие у фашистов. Так, житель села П.Ф.Ткаченко распространял сообщения Совинформбюро, колхозница О.М. Горбенко спасла раненого красноармейца, колхозник И.И.Бугор выводил из строя сельскохозяйственную технику. В окрестностях села действовал возглавляемый А.Я.Тарасенко партизанский отряд, состоявший из 75 человек. В нем сражались с врагом и жители Криничек коммунисты С.А.Жежерун и Г.А.Соленый. 11 сентября 1941 года партизаны приняли первый бой с немецко-фашистскими захватчиками на небольшом острове на Днепре. Со временем отряд вырос и наносил гитлеровцам ощутимые удары. За первые два месяца своей деятельности партизаны уничтожили более 100 немецких солдат и офицеров, взорвали четыре моста. 27 октября 1943 года части 31-й и 236-й стрелковых дивизий 46-й армии под командованием генерал-лейтенанта В.В.Глаголева освободили Кринички от гитлеровских оккупантов. В боях за село погиб 101 человек. Криничане свято чтут память советских воинов, павщих смертью храбрых. В центре поселка воздвигнут памятник воинам-освободителям. Сооружен мемориал в честь воинов-односельчан, отдавших жизнь за освобождение Родины от немецко-фашистских захватчиков. Монумент МиГ-21 установлен в память летчиков II гвардейской Днепропетровской Краснознаменной ордена Б.Хмельницкого истребительной авиадивизии и 951 штурмового Нижнеднепровского Краснознаменного ордена Суворова III степени авиаполка, которые в годы войны (октябрь 1943 май 1944) сражались с фашистскими захватчиками, взлетая с аэродромов Криничек.
Взято с: Книга «История городов и сел Украинской ССР, Днепропетровская область».
_____________________________________________________________________________________________
Криничанський воїнам пам'ять!
Коли влітку 1941 року над Батьківщиною нависла смертельна небезпека, партійна організація села розгорнула мобілізацію всіх сил на боротьбу з ворогом. До лав Червоної Армії влилися сотні жителів Криничок. Чоловіків, які пішли на фронт, на виробництві з перших днів війни замінили жінки та підлітки. Населення Криничок брало участь у будівництві оборонних споруд. Поблизу села рили протитанкові рови, траншеї. Криничанський райком партії для боротьби з німецько-фашистськими окупантами створив підпільну партійну організацію. Були намічені явочні квартири, виділені необхідні кошти. Секретарем підпільного райкому партії став В.С. Терещенко. Членами його були Г.М. Боріком, І. І. Стельнік, І.А. Гриньов, А.Я. Тарасенко, С.А. Жежерун, Г.А. Солоний. А.Я. Тарасенко приступив до формування винищувального батальйону. До нього увійшли 108 осіб.
З наближенням ворога були вивезені в східні райони країни цінне обладнання і честь техніки, евакуювалися і багато жителів села.
16 серпня 1941 фашистські загарбники окупували Кринички, встановивши тут з перших же днів свій кривавий «новий порядок». Гітлерівці зайняли будівлю школи, знищили районну бібліотеку. У серпні криничанська райуправи дала розпорядження вилучити твір радянський письменників, зокрема М. Горького, М. Бажана, І. Еренбурга, П. Тичини, О. Корнійчука та інших.
Німецько-фашистські загарбники зобов'язали селян сплачувати великі податки, примушували їх працювати в т.з. общинному господарстві. Невихід на роботу і найменше непокору старості або поліцейському тягли за собою тілесне покарання. Тих, хто не виробив 20 трудоднів на місяць, фашистські кати відправляли на біржу праці, а потім до Німеччини або концтабори. Більш ніж за два роки оккупвціі фашисти розстріляли і замучили в селі 92, насильно вивезли на каторжні роботи до Німеччини 140 мешканців Криничок.
Але жителі села не схилили голови перед загарбниками, гітлерівцям не вдалося пашатнуть віру радянських людей в перемогу над ворогом. Підпільники викривали брехливу пропаганду фашистську, інформували населення про становище на фронтах, про героїчні подвиги Червоної Армії. Підпільний райком партії закликав трудящих Криничанського району до боротьби проти гітлерівських окупантів. Кількість учасників опору німецько-фашистським загарбникам зростало з кожним днем. Вони розповсюджували серед населення антифашистські листівки, саботували розпорядження окупантів, здобували зброю у фашистів. Так, житель села П. Ф. Ткаченко поширював повідомлення Радінформбюро, колгоспниця О.М. Горбенко врятувала пораненого червоноармійця, колгоспник І. І. Горб виводив з ладу сільськогосподарську техніку. В околицях села діяв очолюваний А. Я. Тарасенко партизанський загін, що складався з 75 осіб. У ньому билися з ворогом і жителі Криничок комуністи С. А. Жежерун і Г. А. Солоний. 11 вересня 1941 партизани взяли перший бій з німецько-фашистськими загарбниками на невеликому острові на Дніпрі. Згодом загін виріс і завдавав гітлерівцям відчутних ударів. За перші два місяці своєї діяльності партизани знищили більше 100 німецьких солдатів і офіцерів, висадили в повітря чотири мости. 27 жовтня 1943 частини 31-ї і 236-ї стрілецьких дивізій 46-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта В. В. Глаголєва звільнили Кринички від гітлерівських окупантів. У боях за село загинула 101 людина. Криничани свято шанують пам'ять радянських воїнів, павщіх смертю хоробрих. У центрі селища споруджено пам'ятник воїнам-визволителям. Споруджено меморіал на честь воїнів-односельчан, які віддали життя за визволення Батьківщини від німецько-фашистських загарбників. Монумент МіГ-21 встановлено в пам'ять льотчиків II гвардійської Червонопрапорної ордена Дніпропетровської Б. Хмельницького винищувальної авіадивізії та 951 штурмового Нижньодніпровського Червонопрапорного ордена Суворова III ступеня авіаполку, які в роки війни (жовтень 1943 травень 1944) билися з фашистськими загарбниками, злітаючи з аеродромів Криничок.
Взято з: Книга «Історія міст і сіл Української РСР, Дніпропетровська область».
