1. 20-х гг. ХХ ст.- пл. Им. Парижской Комунны.
2. Переименована в 1925 г.- пл. Им. Украинская (установлен памятник Сталину, в 1941 демонтирован немцами).
3. Переименована в 1945 г.- пл. Им. Сталина (установлен новый памятник Сталину, в 1956 демонтирован).
4. Переименована в 1961 г.- пл. Им. Мира (установлен танк Т34 8 мая 1972 года) .
5. Переименована в 1975 г.- пл. Им. Освобождения.
***
В 1956 году, после развенчания культа личности, в течение одной ночи большой памятник демонтировали и вывезли в неизвестном направлении. Согласно одной из версий, монумент покоится на дне глубокого затопленного МОПРовского рудника. Но, вопреки этому мнению, один из старожилов района - Анатолий Стрюков - готов хоть сейчас указать точное место нахождения памятника. По его утверждению, монумент Сталина выбросили в ров рядом с прорезом, лишь слегка присыпав землей. В конце 50-х местные пацаны видели торчавшую из-под земли большую руку гипсового «отца народов».
***
Во многих городах и селах нашей страны на вечную стоянку поставлены образцы боевой техники, символизирующие несокрушимую мощь, героизм и мужество советского народа в Великой Отечественной войне. Имеются такие реликвии и в Кривом Роге.
На железобетонном постаменте замер легендарный танк- «тридцатьчетверка» с бортовым номером 23. Он прошел многотрудными фронтовыми дорогами, штурмовал Берлин, освобождал Прагу. Памятник установлен 8 мая 1972 года в сквере на площади Освобождения (Центрально-городской район).
23 октября 1943 года войска 37-й армии под командованием генерал-лейтенанта М. Н. Шарохина и 5-й гвардейской танковой армии под командованием генерал- лейтенанта танковых войск П. А. Ротмистрова, входившие в состав 3-го Украинского фронта, вышли на подступы к Кривому Рогу. Утром следующего дня в город ворвались отдельные подразделения 18-го танкового корпуса с десантом пехоты, а затем 29-го танкового корпуса. Смело и отважно действовала рота старшего лейтенанта Г. А. Романенко. Личный героизм и мужество наряду с ним проявили Н. М. Козлов, А. Г. Махров и В. А. Белороссов. За восемь часов пребывания во вражеском кольце они уничтожили пять дзотов, один танк, семь бронетранспортеров, четыре бронемашины, шесть мотоциклов, противотанковую пушку, 30 автомашин, три пулеметные точки, подбили два «тигра» и самоходную установку, истребили свыше 100 офицеров и солдат противника. За этот бесстрашный рейд в тылу немцев Г. А. Романенко, Н. М. Козлов, А. Г. Махров и В. А. Белороссов были удостоены высокого звания Героя Советского Союза.
_____________________________________________________________________________________________
1. 20-х рр.. ХХ ст .- пл. Ім. Паризької Комуни.
2. Перейменована в 1925 р. - пл. Ім. Українська (встановлено пам'ятник Сталіну, в 1941 демонтований німцями).
3. Перейменована в 1945 р. - пл. Ім. Сталіна (встановлений новий пам'ятник Сталіну, в 1956 демонтований).
4. Перейменована в 1961 р. - пл. Ім. Миру (встановлений танк Т34 8 травня 1972).
5. Перейменована в 1975 р. - пл. Ім. Визволення.
***
У 1956 році, після розвінчання культу особи, протягом однієї ночі великий пам'ятник демонтували і вивезли в невідомому напрямку. Згідно з однією з версій, монумент покоїться на дні глибокого затопленого модрівські копальні. Але, всупереч цьому думку, один зі старожилів району - Анатолій Стрюков - готовий хоч зараз вказати точне місце знаходження пам'ятника. За його твердженням, монумент Сталіна викинули в рів поруч з прорізом, лише злегка присипавши землею. В кінці 50-х місцеві хлопчаки бачили що стирчала з-під землі велику руку гіпсового «батька народів».
***
У багатьох містах і селах нашої країни на вічну стоянку поставлені зразки бойової техніки, що символізують незламну міць, героїзм і мужність радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Є такі реліквії і в Кривому Розі.
На залізобетонному постаменті завмер легендарний танк-тридцятьчетвірка з бортовим номером 23. Він пройшов фронтовими дорогами великотрудному, штурмував Берлін, звільняв Прагу. Пам'ятник встановлено 8 травня 1972 року в сквері на площі Визволення (Центрально-міський район).
23 жовтня 1943 війська 37-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта М. М. Шарохіна та 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-лейтенанта танкових військ П. О. Ротмистрова, що входили до складу 3-го Українського фронту, вийшли на підступи до Кривого Рога. Вранці наступного дня до міста увірвалися окремі підрозділи 18-го танкового корпусу з десантом піхоти, а потім 29-го танкового корпусу. Сміливо й відважно діяла рота старшого лейтенанта Г. А. Романенко. Особистий героїзм і мужність поряд з них виявили М. М. Козлов, А. Г. Махра і В. А. білороси. За вісім годин перебування у ворожому кільці вони знищили п'ять дзотів, один танк, сім бронетранспортерів, чотири бронемашини, шість мотоциклів, протитанкову гармату, 30 автомашин, три кулеметні точки, підбили два «тигри» і самохідну установку, знищили понад 100 офіцерів і солдатів противника . За цей безстрашний рейд в тилу німців Г. А. Романенко, М. М. Козлов, А. Г. Махра і В. А. білороси були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
