Автор: dombrovskii_а
Создан: 22.04.2010
Опубликован: 22.04.2010
(отредактирован: 22.04.2010)
Компаньоны: Україна
Описание окружающей местности
Попов мыс. Курган с кромлехом
Попов мыс – расположен в 1,5 км от места впадения Самары в Днепр (Игреньский полуостров) по левому берегу Самары. Длина -1,3 км, ширина от 120 до 230 м. Строений на мысе нет. Метрах в пятидесяти от современной дороги достаточно большой курган (см.фото). Канава, рассекающая насыпь кургана, вскрывает плиты кромлеха (см.фото). В отличие от этого раскопа, причины появления многометровых траншей (см.фото) на кладбище и полянах мыса непонятны. Приблизительно в центре мыса расположено большое заброшенное кладбище. Сохранившиеся надгробия, преимущественно конца XIX века, хотя всего двадцать лет назад, ещё не были уничтожены памятники двухсотлетней давности. Практически все могилы раскопаны (см.фото), несмотря на очевидную скромность захоронений. Многие могильные камни сползли в ямы раскопов (см.фото). Удивляет тщательность обработки граней памятников и неаккуратность надписей на них. Создаётся впечатление, что надгробия изготавливались в мастерской, а эпитафии вырубались дилетантами, например родственниками усопших.
Встречаются такие надписи:
1) Володя Шведов 1903-1915г (N 48° 27.224' E 35° 7.633').
2) Сдесь покоится прахъ раба Божія Трофима Григорьевича Василенко Сконч. 8 марта 1901г. (N 48° 27.166' E 35° 7.700').
Разграбленное старое кладбище похоже на открытые карьерные разработки, кучи строительного мусора, сотни метров траншей рассекают сохранившийся непонятным образом остров, и только весёлый гул проносящихся по трассе большегрузных машин оживляет печальное настоящее Попова мыса. Странное отношение к собственной истории, пусть даже и не всегда удобной. Окраины городища Пересечень, войны конунга Свенельда с уличами, древняя переправа на месте Усть-Самарского моста, перекресток дорог кочевников, граница Руси и укрепления по берегам Самары, татары Орды и немцы Фишерсдорфа, уходящие в землю надгробия с русскими фамилиями и артефакты советской эпохи. Что из этого изучать и беречь подвижникам современной национальной истории – следы деятельности скандинавов, татар, русских? Похоже, не вдохновляет, в отличие от трипольских горшков и статуэток, в которых отчетливо угадывается разрез глаз и форма ягодиц нынешних осведомленных патриотов. Возможно следующая идеология будет более удачной, и позволит историкам, обслуживающим её, расчистить толстый слой мусора конца XX – начала XXI века не только в местностях, подобных Попову мысу, но и в головах".
Попов мис - розташований в 1,5 км від місця впадіння Самари в Дніпро (Ігреньскій півострів) по лівому березі Самари. Довжина -1,3 км, ширина від 120 до 230 м. Будівля на мисі немає. Метрів за п'ятдесят від сучасної дороги досить великий курган (см.фото). Канава, розсікає насип кургану, розкриває плити кромлех (см.фото). На відміну від цього розкопу, причини появи багатометрових траншей (см.фото) на цвинтар і галявинах мису незрозумілі. Приблизно в центрі мису розташована велика занедбаний цвинтар. Збереглися надгробки, переважно кінця XIX століття, хоча всього двадцять років тому, ще не були знищені пам'ятники двохсотрічної давнини. Практично всі могили розкопані (см.фото), незважаючи на очевидну скромність поховань. Багато могильні камені сповзли у ями розкопів (см.фото). Дивує ретельність обробки граней пам'ятників і неакуратність написів на них. Складається враження, що надгробки виготовлялися в майстерні, а епітафії вирубувалися дилетантами, наприклад родичами покійних.
Зустрічаються такі написи:
1) Володя Шведов 1903-1915г (N 48° 27.224' E 35° 7.633').
2) Сдесь покоится прахъ раба Божія Трофима Григорьевича Василенко Сконч. 8 марта 1901г. (N 48° 27.166' E 35° 7.700').
Пограбоване старе кладовище схоже на відкриті кар'єрні розробки, купи будівельного сміття, сотні метрів траншей розсікають зберігся незрозумілим чином острів, і тільки веселе гул проносяться по трасі великовантажних машин оживляє сумне даний Попова мису. Дивне ставлення до власної історії, нехай навіть і не завжди зручною. Околиці городища Пересічень, війни конунга Свенельда з уличами, стародавня переправа на місці Усть-Самарського моста, перехрестя доріг кочівників, кордон Русі і зміцнення по берегах Самари, татари Орди і німці Фішерсдорфа, що йдуть в землю надгробки з російськими прізвищами та артефакти радянської епохи. Що з цього вивчати і берегти подвижникам сучасної національної історії - сліди діяльності скандинавів, татар, росіян? Схоже, не надихає, на відміну від трипільських горщиків і статуеток, в яких чітко вгадується розріз очей і форма сідниць нинішніх обізнаних патріотів. Можливо наступна ідеологія буде більш вдалою, і дозволить історикам, обслуговуючим її, розчистити товстий шар сміття кінця XX - початку XXI століття не тільки в місцевостях, подібних Попову мису, а й у головах ".
