Автор: dombrovskii_а
Создан: 25.04.2010
Опубликован: 27.04.2010
(отредактирован: 27.04.2010)
Компаньоны: Україна
Описание окружающей местности
Раб Божий Савва Самодрига. Могила капитана Войска Запорожского Саввы Самодрыги (1783).
Могила находится за селом Искровка (Савивка) на расстоянии 8 км от центра села, в балке, в 40 м. от реки Ингулец. После ликвидации Запорожской Сечи в 1775 году часть Запорожской старшины, преимущественно высшего, отправили в ссылку, а часть царское правительство, стремясь привлечь на свою сторону, принял на офицерские должности в российскую армию. За верную и добросовестную службу и за храбрость и подвиги в войнах с турецко-татарскими завоевателями получали земли, чины и связанные с ними дворянские привилегии. Возможно среди таких старшин был и Савва Самодрыга. Сам памятник ему является весомым исторической справкой. Видно что это был богатый запорожский старшина, получивший офицерский чин капитана и вел хозяйство в своем зимовнике, расположенном на берегу реки Ингулец, где и был похоронен в 1783 году. В окрестностях этой местности до сих пор сохраняются упомянутые названия Савин брода и следы села Савин. А в Киевском государственном историческом музее хранится генеральная карта Екатеринославского наместничества, составленная из пятнадцати уездов 1787 года. На ней наряду с другими нанесены села Аврамовна, Чечелеевка, Петрово, Савин. Среди живописных приингулецьких каменных склонов внимание привлекает каменный 12-конечный крест изящной формы (так называемый «крестообразный»). Верхний малый крест дополнительно обозначенный еще и косым врезным крестом. Уже сам его размер наводит на мысль, что похоронены здесь отнюдь не рядового казака. Подходим ближе и читаем надпись на кресте, выполненный врезным шрифтом: «Здесь почивает раб Божий Савва Самодрыга Капитан войск Запорожья куреня Пашковский преставился 1783 года». Возможно, этот Савва и является основателем соседнего села Савивкы? Некоторые крестьяне считают, что здесь похоронен известный Савву Чалого. Того самого главаря гайдамаков, которого несколько позже казнили его же собратья за измену и за уничтожение казацкой крепости на Буге - Гарда. Именно Чалый, найнявшись за хорошую плату на службу к полякам, стал самым опасным врагом гайдамаков в нашем крае, ведь он хорошо знал расположение гайдамацких состояний в лесах и их тактику борьбы. Об этих событиях кобзари составили известную думу: «Эй был в Сечи старый казак по фамилии Чалый, выкормил сына Савву казакам на славу». Итак, Савва Чалый был казнен 1741, а Савва Самодрыга похоронен 1783 и покоится под упомянутым массивным Крестом-монументом. Само же легендарно-романтическое имя Саввы Чалого, трагедия его отступничества, ярко представлена в песнях, думах и легендах, породила в народе легенду о том, что это и есть могила Саввы Чалого, гроб, которого затерялась в запорожских степях. Крест-монумент ценный как исторический памятник XVIII века. Он принадлежит к памятникам местного значения.
Степная река Ингул в давние времена была мощной водяной преградой для любого войска. Неудивительно, что в долинах рек, которые впадали в Ингул, селились наши предки, формируя степной ареал. Не на пустом месте возникали и перестраивались известные нам современные степные поселения. Не на пустом месте появилась и набирает сил идея создания в Приингулли этнопарка «Степная Долина». Место, выбранное для Этнопарка на окраине села Покровского Кировоградского района, имеет свою историю и свои тайны, изучить и разгадать которые нам еще предстоит. Ибо история людей - не только предмет для научного изучения, но и для разумного подражания. А зная, кто мы есть и чьи мы дети, сделаем так, чтобы следующим поколениям украинских не пришлось воскрешать свою историю из небытия.
Могила знаходиться за селом Іскрівка (Савівка) на відстані 8 км від центру села, в балці, в 40 м. від річки Інгулець. Після ліквідації Запорізької Січі в 1775 році частина Запорізької старшини, переважно вищої, відправили у заслання, а частина царський уряд, прагнучи залучити на свій бік, прийняв на офіцерські посади в російську армію. За вірну і сумлінну службу і за хоробрість і подвиги у війнах з турецько-татарськими завойовниками отримували землі, чини та пов'язані з ними дворянські привілеї. Можливо серед таких старшин був і Савва Самодрига. Сам пам'ятник йому є вагомим історичною довідкою. Видно що це був багатий запорізький старшина, що отримав офіцерський чин капітана і вів господарство у своєму зимівнику, розташованому на березі річки Інгулець, де і був похований в 1783 році. В околицях цієї місцевості до сих пір зберігаються згадані назви Савін броду і сліди села Савін. А в Київському державному історичному музеї зберігаюеся генеральна карта Катеринославського намісництва, складена з п'ятнадцяти повітів 1787 року. На ній поряд з іншими нанесені села Аврамівна, Чечеліївка, Петрове, Савін. Серед живописних пріінгулецькіх кам'яних схилів увагу привертає кам'яний 12-кінцевий хрест витонченої форми (так званий «хрестоподібний»). Верхній малий хрест додатково позначений ще й косим врізним хрестом. Вже сам його розмір наводить на думку, що поховані тут зовсім не рядового козака. Підходимо ближче і читаємо напис на хресті, виконаний врізним шрифтом: «Тут спочиває раб Божий Сава Самодрига Капітан військ Запоріжжя куреня Пашковський преставився 1783». Можливо, цей Сава і є засновником сусіднього села Савівки? Деякі селяни вважають, що тут поховано відомого Саву Чалого. Того самого ватажка гайдамаків, якого трохи пізніше стратили його ж побратими за зраду і за знищення козацької фортеці на Бузі - Гарда. Саме Чалий, найнявшісь за хорошу плату на службу до поляків, став найнебезпечнішим ворогом гайдамаків у нашому краї, адже він добре знав розташування гайдамацьких станів у лісах та їх тактику боротьби. Про ці події кобзарі склали відому думу: «Гей був в Січі старий козак на прізвище Чалий, вигодував сина Саву козакам на славу». Отже, Сава Чалий був страчений 1741, а Сава Самодрига похований 1783 і покоїться під згаданим масивним Хрестом-монументом. Саме ж легендарно-романтичне ім'я Сави Чалого, трагедія його відступництва, яскраво представлена у піснях, думах і легендах, породила в народі легенду про те, що це і є могила Сави Чалого, труну, якого загубилася в запорізьких степах. Хрест-монумент цінний як історичний пам'ятник XVIII століття. Він належить до пам'яток місцевого значення. Степова річка Інгул у давні часи була потужною водяною перепоною для будь-якого війська. Не дивно, що в долинах річок, які впадали в Інгул, селилися наші предки, формуючи степовий ареал. Не на порожньому місці виникали і розбудовувалися відомі нам сучасні степові поселення. Не на порожньому місці з'явилася і набирає сил ідея створення в Пріінгуллі етнопарку «Степова Долина». Місце, вибране для Етнопарку на околиці села Покровського Кіровоградського району, має свою історію і свої таємниці, вивчити і розгадати які нам ще належить. Бо історія людей - не тільки предмет для наукового вивчення, а й для розумного наслідування. А знаючи, хто ми є і чиї ми діти, зробимо так, щоб наступним поколінням українських не довелося воскрешати свою історію з небуття.
